Контактний телефон: (0512) 36 – 12 – 21

У відділенні  проводяться діагностичні дослідження  серцево-судинної, легеневої патології, патології шлунково-кишкового тракту, захворювання щитоподібної  залози, молочних залоз, органів малого таза у чоловіків і жінок.

Відділення очолює: Короленко Рима МиколаївнаЗавідуюча відділенням, лікар з ультразвукової діагностики, міський спеціаліст

Мельникова Галина Олександрівналікар ЕКГ-діагностики

Довбах Інна Валентинівналікар з ультразвукової діагностики

Перелік діагностичних досліджень:
экгЕлектрокардіографія (ЕКГ)

Графічний запис діяльності серця (дванадцять стандартних і, з потреби, додаткові відведення). Цей метод є обов’язковим дослідженням серця у будь-якому віці і при будь-якій патології. Виконується на стаціонарних і переносних електрокардіографах “Heart Mirror”, “Юкард-200”, “Аксион-1Т07”. Спеціальну підготовку до дослідження не потрібно.

холтерЕлектрокардіографія по Холтеру        (Холтерівський ЕКГ-моніторинг)

Запис ЕКГ протягом доби з подальшим аналізом виявлених змін. Проводиться на автоматизованому діагностичному комплексі “DiaCard”. Цей метод дозволяє виявляти приховані порушення сердечного ритму (аритмії), прогнозувати можливість розвитку жизнеугрожающих аритмій, оцінювати тяжкість ішемічної хвороби серця, контролювати ефективність терапії, що проводиться, визначатися з тактикою лікування пацієнтів (зокрема, своєчасно вирішувати питання про оперативне лікування в кардіохірургічних клініках). Спеціальну підготовку до дослідження не потрібно.

артериальное давлениеДобовий моніторинг артеріального тиску(ДМАТ)

Вимірювання артеріального тиску протягом доби з подальшим аналізом отриманих даних для встановлення діагнозу гіпертонічної хвороби. Дослідження проводиться на автоматизованому діагностичному комплексі “DiaCard”. Цей метод дозволяє оцінити тяжкість перебігу захворювання, контролювати ефективність терапії, що проводиться. Спеціальну підготовку до дослідження не потрібно.

спирометрияКомп’ютерна спірометрія 

Дослідження функції зовнішнього дихання. Виконується на діагностичному комплексі “КардиоПлюс”. Цей метод дозволяє оцінити функціональний стан легенів і бронхів, зокрема, наявність і міра обструкції (спазму бронхів), оборотність обструкції (проводяться спеціальні проби з інгаляцією бронхоррозширюючих препаратів), а також підібрати оптимальну тактику лікування і контролювати ефективність терапії, що проводиться. За допомогою комп’ютерної спірометрії можна виявити прихований спазм бронхів – основний симптом таких легеневих захворювань, як бронхіальна астма і хронічна обструктивна хвороба легенів. Дослідження проводиться натщесерце.

бронхоскопияБронхоскопія

Огляд внутрішньої поверхні трахеї, великих і середніх бронхів для детального вивчення рельєфу слизової оболонки, судинного малюнка, конфігурації гирл і шпор бронхів за допомогою спеціального приладу – бронхоскопа. Дослідження проводиться сучасним бронхоскопом фірми “Pentax”, який дозволяє не лише оглянути слизову оболонку бронхів, але і узяти шматочок для подальшого гістологічного дослідження (узяти біопсію) з метою уточнення діагнозу. Біопсія виконується спеціальними щипцями, час проведення біопсії 1-2 хвилини. Сьогодні це головний метод в діагностиці раку легенів. Окрім діагностики, під час бронхоскопії промиваються бронхи і розпилюються лікарські препарати для лікування запальних захворювань бронхо-легеневої системи (трахеобронхіальний лаваж), розріджується і спеціальним приладом відсмоктується надлишок бронхіального секрету, гній, кров (санація трахеобронхіального дерева), віддаляються чужорідні тіла з трахеї і бронхів. Для того, щоб дослідження не доставило пацієнтові хворобливих відчуттів, а також для пригнічення кашельного рефлексу, проводиться місцеве знеболення носової порожнини, порожнини рота і глотки спеціальним розпилювачем з анестезуючим засобом.

Для якісного проведення дослідження потрібно спеціальну підготовку: дослідження проводиться натщесерце, щоб уникнути занедбаності рідини або їжі в дихальні шляхи напередодні дослідження рекомендується прийом легких заспокійливих препаратів

узиУльтразвукове дослідження (УЗД)

  • органів черевної порожнини (печінка, жовчний міхур, жовчні протоки, підшлункова залоза, селезінка) і зачеревного простору (нирки, надниркові залози)
  • серцево-судинної системи
  • плевральних порожнин
  • щитоподібної залози
  • молочних залоз
  • органів малого тазу (сечовий міхур з визначенням залишкової сечі, передміхурова залоза, матка, яєчники)
  • органів мошонки.

Дослідження проводяться на ультразвукових скануючих системах Toshiba Nemio иAloka ProSound з використанням доплерівських методик (колірне картирування кровотоку, енергетичний доплер). Ультразвукове дослідження є високоінформативним і досить точним методом діагностики безлічі захворювань, як на ранній стадії, коли ще немає яких-небудь симптомів, що насторожують пацієнта, так і на пізніших стадіях захворювання, а також у ряді екстрених випадків при патології, що гостро розвивається. Цей метод дозволяє безпосередньо спостерігати зміни у внутрішніх органах, оцінювати динаміку цих змін в процесі лікування, рекомендувати необхідну тактику лікування (наприклад, хірургічне лікування). Для виконання якісного ультразвукового дослідження потрібно спеціальну підготовку:

  • за 3 доби до дослідження необхідно дотримуватися дієти, яка понизить газоутворення в кишечнику (не їсти сирі овочі, фрукти і ягоди, бобові, чорний хліб, незбиране молоко і молочні продукти, жирні сорти м’яса і риби, не пити газовані напої і соки)
  • УЗД органів черевної порожнини проводиться натщесерце або опісля не менше, чим 4 години після їжи
  • за 1 – 2 доби до УЗД органів черевної порожнини рекомендовано приймати по 2 капсули  симетикона або по 2 чайні ложки його емульсії 3 рази  на добу  і в день дослідження уранці– 2 капсули або 2 чайні ложки емульсії (аналоги симетикона – еспумізон, дисфлатил, метеоспазмил)
  • при схильності до запорів не пізніше, ніж за 12 годин до дослідження, рекомендується очисна клізма
  • УЗД не проводиться одразу після рентгеноконтрастних і ендоскопічних досліджень шлунково-кишкового тракту (ірігоскопія, гастродуоденоскопія, колоноскопія)

Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС), колоноскопія, ректороманоскопія
ЕГДС – огляд внутрішньої поверхні стравоходу, шлунку і 12-перстної кишки для детального вивчення рельєфу слизової оболонки, судинного малюнка, великого дуоденального соска в 12-перстній кишці (протока, через яку поступають жовч і сік підшлункової залози), за допомогою спеціального приладу – фіброгастроскопа.

Колоноскопія – огляд внутрішньої поверхні нижніх відділів товстої кишки – низхідного відділу товстої кишки, поперечно-ободової кишки, рідше вдається оглянути висхідний відділ товстої кишки за допомогою фіброколоноскопа.

Ректороманоскопія – огляд внутрішньої поверхні прямої і сигмовидної кишки за допомогою фіброректоскопа. Усі ці дослідження називаються ендоскопічними і проводяться сучасними приладами -фіброскопами фірми “Pentax”, які дозволяють не лише здійснювати огляд, але і брати шматочок слизової оболонки шлунку або кишечника для подальшого гістологічного дослідження (брати біопсію) з метою уточнення діагнозу, виконувати уреазний тест на наявність хелікобактерії в шлунку і 12-перстній кишці (ця бактерія – головна причина появи виразок в шлунку і 12-перстній кишці).  У фіброскопах існує можливість оглядати слизову оболонку в режимі узкоспектрального освітлення і із застосуванням спеціального фарбування ділянок, підозрілих на наявність патології. Крім того, під час дослідження проводиться ряд лікувальних маніпуляцій : зупинка шлунково-кишкових кровотеч, зрошування виразок спеціальними лікарськими препаратами, видалення поліпів шлунку і прямої кишки, видалення чужорідних тіл шлунку і стравоходу. Сьогодні ендоскопічні методи є головними в діагностиці виразкової хвороби шлунку і 12-перстної кишки, запальних захворювань, доброякісних і злоякісних пухлин шлунку і кишечника, рефлюксної хвороби стравоходу і іншої патології шлунково-кишкового тракту. Щоб ендоскопічні дослідження не доставляли пацієнтові хворобливих відчуттів, проводиться місцева анестезія. Для якісного проведення досліджень потрібно спеціальну підготовку:

  • 2 – 3 дні до досліджень необхідно дотримуватися безшлакової дієти (виключити продукти, багаті харчовими волокнами і сприяючи утворенню великого об’єму калових мас : свіжа зелень і овочі, свіжі фрукти, бобові, горіхи, каші з вівсяної, перлової і пшоняної крупи, газовані напої і соки)
  • усі дослідження проводяться натщесерце, напередодні перед ректороманоскопією і колоноскопією обов’язково потрібно прийняти послаблюючий засіб і зробити декілька очисних клізм, на вечерю – тільки рідина (чай, вода)
  • перед ЕГДС необхідно вийняти знімні зубні протези, для захисту зубів і ендоскопа вставляється спеціальний загубник.

Помните, своевременное обследование помогает выявить заболевание на ранних стадиях!!