Синдактилія – вроджена вада розвитку пальців внаслідок розділення, що не настало, при їх формуванні. Частота цього захворювання складає близько половини усіх вад розвитку кінцівок. Зустрічається 1:2000-5000 новонароджених. Зрощення пальців не пов’язане зі статтю дитини. Одностороння синдактилія зустрічається у два рази частіше, ніж двостороння. Синдактилія часто поєднується з іншими вадами розвитку скелету.
Усі форми синдактилії діляться на 4 групи:
1) перетинкова синдактилія, де немає обмеження функції пальців (шкірна перетинка між пальцями);
2) шкірна форма (зі шкірним або фіброзним зрощенням між пальцями);
3) кісткова форма (є зрощення кісток фаланг сусідніх пальців);
4) рідкісна деформація кисті в наслідок важких кісткових аномалій із загальними кровоносними судинами, сухожиллями, нервами для зрощених пальців.
Клініка. Найчастіше зустрічається зрощення III і IV пальців. У двосторонніх випадках зрощення пальців, як правило, буває симетричним або з одного боку є зрощення 2 пальців, а з іншої – цих же 2 у поєднанні з 3-им. При синдактилії пальці можуть бути недорозвинені, зменшені в розмірах по довжині, товщині, деформовані, що особливо виражено при кістковій синдактилії. У деяких пальцях кількість фаланг може бути зменшена до 2, амніотичні перетяжки і амнілтичні ампутації окремих фаланг. При складних формах синдактилії розвиваються контрактури і деформації пальців. Рентгенологічно синдактилія не представляє яких-небудь особливостей. При перетинковій і шкірній формі в кістковій структурі змін немає. При кістковій формі є зрощення фаланг, значні зміни судинної мережі (стоншуванні судини, зменшенні їх діаметру, звивистості, наявності осередкових потовщень і звужень магістральних судин).
Лікування – хірургічне – розділення зрощених пальців. Залежно від варіанту патології вибирається і методика оперативного втручання. Усі хірургічні втручання з приводу синдактилії ділять на 3 групи:
а. клаптевий – викроювання і переміщення клаптів з використанням місцевих тканин;
б. вільна пересадка шкіри для закриття міжпальцевого дефекту після розділення пальців;
в. комбінований метод.
При утворенні нових пальців слід врахувати, що кожен окремий палець тільки тоді функціонує повноцінно, коли у нього збережена чутливість і повна рухливість. Нестабільні пальці схильні до бічного відхилення, що може порушити функцію кисті. При синдактилії показано раннє хірургічне втручання. Сприятливіший функціональний результат досягається при розділенні пальців в декілька хірургічних етапів.
При злитті нігтьових пластинок, робиться розділення навпіл, при злитті сухожиль – залишається сухожилля для одного знову сформованого, домінуючого пальця, а для іншого – використовується пластика сухожилля на II етапі лікування. При множинній синдактилії не можна одночасно роз’єднувати усі пальці щоб уникнути їх некрозу, рекомендується оперативне втручання тільки з одного боку пальця (щоб уникнути порушення мікроциркуляції пов’язаної з транспозицією клаптів і набряком в ранньому післяопераційному періоді). У дітей при розділенні пальців оперативне втручання слід проводити під наркозом, у дорослих можна застосовувати місцеву анестезію.
Після хірургічних втручань з приводу синдактилії потрібна рання і тривала лікувальна гімнастика і фізіотерапевтична реабілітація щоб уникнути виникнення рубцевих контрактур. Для закріплення досягнутого ефекту тривалий час (впродовж 3-4 місяців після операції) роз’єднані пальці слід на ніч укладати у фіксувальну шину.
